Ассоциация Философского Искусства

ВСТУП
Курсова робота відноситься до обов'язкових робіт, і є  формою самостійної навчальної і наукової роботи студентів.
Основною метою написання курсової роботи є виконання студентами комплексу взаємопов'язаних навчальних і наукових завдань, що об'єднані певною загальною темою. У процесі її написання необхідно:
•    поглибити та закріпити теоретичні знання з певної дисципліни;
•    здобути вміння використовувати наукову літературу;
•    напрацювати навички самостійної роботи, навички планування, аналізу, тлумачення та узагальнення результатів психологічних досліджень;
•    отримати навички формулювання власних висновків, чіткої аргументації, обґрунтування рекомендацій і пропозицій з теми роботи;
•    сформувати здатність до систематичної самостійної роботи.
При виконанні курсової роботи студентами повинні вирішуватися актуальні проблеми. Курсова робота може бути спрямована на пошук загальних теоретико-методологічних закономірностей чи на вирішення певного прикладного завдання (тобто, бути практично орієнтованою).
Основним завданням курсової роботи є освоєння реферативних форм наукової діяльності. При цьому студенти повинні засвоїти не тільки способи добору, угрупування й узагальнення інформації, але насамперед навчитися знаходити невирішені проблеми досліджуваної теми, спірні питання і підходи до окремих проблем, визначати ступінь вірогідності інформації, наявної в досліджуваній літературі, її доказовість.
Завданням курсової роботи також може бути освоєння студентом умінь виконання емпіричної науково-дослідної діяльності. При цьому повинне бути вирішене конкретне наукове завдання, що пов'язане з досліджуваною проблемою. У цьому випадку крім теоретичної (реферативної) частини, у якій на основі аналізу літератури характеризується стан досліджуваної проблеми, наводиться опис методик, організації і проведення дослідження та повне викладення його результатів.
1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсова робота повинна містити такі структурні елементи:
•    титульний аркуш;
•    зміст;
•    перелік умовних позначень (за необхідності);
•    вступ;
•    основну частину;
•    висновки;
•    список використаних джерел;
•    додатки (за необхідності).
 
Зразок титульного аркушу наведений у додатку 1.
Зміст містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін. Зразок оформлення змісту кваліфікаційної роботи наведений у додатку 2.
У вступі розкривається сутність і стан наукової проблеми (завдання), її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.
Загальна характеристика роботи подається у послідовності, що викладена нижче.
Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми або наукового завдання.
Гіпотеза дослідження - це наукове припущення, що не підтверджене, але й не спростоване. За можливості, потрібно сформулювати, яке саме припущення перевіряється у ході кваліфікаційного дослідження. Формулювання гіпотези не є обов'язковим, оскільки її можна коректно висунути не у кожному соціологічному дослідженні.
Мета і завдання дослідження. Спочатку формулюється мета роботи, а за нею викладаються завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Мета роботи - це те, заради чого проводиться дане дослідження, пишеться робота, вона повинна бути тісно пов'язана з назвою роботи. Правильне визначення мети надає змогу виокремити власний напрямок дослідження, упорядкувати пошук і аналіз матеріалу, підвищити якість роботи, уникнути загальних міркувань. Формулювати мету можна починаючи словами: "Вивчити...", "Визначити...", "З'ясувати...", "Встановити...", і т. ін. Завдання повинні конкретизувати мету роботи; їх визначення пов'язане з назвами основних розділів.
Об'єкт дослідження - це обрані для вивчення процес або явище, що породжують проблемну ситуацію.
Предмет дослідження міститься в межах об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його
 
частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага, оскільки предмет дослідження визначає тему роботи.
Практичне значення одержаних результатів. При отримані результатів, які можуть бути використані на практиці, слід стисло викласти у чому вони полягають і як саме їх можна використати.
Методи дослідження. Викладається перелік всіх використаних в дослідженні методів.
Організація дослідження. Стисло викладають зміст і терміни основних етапів роботи, наводять характеристику досліджуваної вибірки (при проведенні емпіричного дослідження).
Основна частина складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.
У розділах основної частини подають:
•    огляд літератури за темою дослідження;
•    виклад методів досліджень;
•    відомості   про   проведені   теоретичні   і   (або)   експериментальні дослідження;
•    аналіз і узагальнення результатів досліджень.
Курсові кваліфікаційні роботи рекомендується поділяти на два розділи (хоча за необхідності може бути три розділи).
У першому розділі роботи викладається огляд літератури. У ньому слід стисло окреслити основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою і визначити невирішені чи недостатньо вирішені питання. Саме ці питання (чи їх частина) і мають бути відправною точкою для проведення власного дослідження.
У процесі роботи над курсовою роботою підбираються та вивчаються першоджерела, складається бібліографія. Дієву допомогу студентам у цьому надає науковий керівник, а також працівники бібліотек. Самостійний пошук літературних джерел здійснюється за допомогою бібліотечних каталогів (систематичного, алфавітного), реферативних журналів, бібліографічних довідників. Потрібно приділити увагу сучасним закордонним розробкам з даної теми. Кількість та якість відібраних наукових джерел повинна задовольняти вимогу всебічного та повного розкриття теми. Спочатку потрібно ознайомитися з основною літературою (підручниками, монографіями, теоретичними статтями), а далі - прикладною (статтями про конкретні дослідження)
У другому розділі докладно викладаються та обґрунтовуються всі використані в роботі дослідницькі методи, послідовність та зміст всіх етапів проведеного дослідження.
У третьому розділі докладно викладаються та аналізуються всі результати проведених досліджень із оцінкою повноти вирішення поставлених
завдань. Значно підвищує науковий рівень роботи зіставлення результатів власних досліджень автора із результатами, що були отримані іншими дослідниками. Виклад матеріалу підпорядковується одній провідній ідеї, що чітко визначена автором.
У висновках викладаються найбільш вагомі наукові та практичні результати, що були одержані в роботі. Далі наводяться рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів.
Список використаних джерел треба розміщувати у алфавітному порядку прізвищ перших авторів або у порядку появи посилань у тексті. Він складається відповідно до чинних стандартів.
Додатки. У додатки за необхідності включається допоміжний матеріал: таблиці допоміжних цифрових даних; інструкції до методик; тексти опитувальників; стимульний психодіагностичний матеріал; допоміжні ілюстрації.
2. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсову роботу друкують за допомогою принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210 X 297 мм) через 1,5 міжрядкових інтервали із використанням шрифту Тіmes New Roman, розмір 14 (до тридцяти рядків на сторінці). Текст друкують, залишаючи поля таких розмірів: ліве - не менше 30 мм, праве - не менше 10 мм, верхнє - не менше 20 мм, нижнє - не менше 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, щільність тексту - всюди однакова.
Вписувати в текст окремі формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою чорного кольору. При цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.
Друкарські помилки, описки, графічні неточності можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.
Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами по центру. Заголовки підрозділів та пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам.
Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки.
Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків (малюнків), таблиць, формул подається арабськими цифрами без знака №.
Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до
 
загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних - номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Такі структурні частини роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел, додатки не мають порядкового номера. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.
Ілюстрації (схеми, графіки, рисунки) і таблиці необхідно подавати в безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначають словом «Рис», «Мал.» і нумерують послідовно в межах розділу. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назву та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.
Таблиці нумерують послідовно. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» (курсивом) із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу). При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовж, табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовж, табл.1.2». Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею (на наступному рядку після слова «Таблиця») та друкують жирним шрифтом по центру.
Формули нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).
Примітки до тексту і таблиць, в яких наводять довідкові та пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші кілька, то після слова "Примітки" ставлять двокрапку, наприклад:
При мітки:
1...
2....
Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова "Примітка" ставлять крапку.
Правила   цитування  та   посилання.   При   написанні   роботи   слід
посилатися на джерела, матеріали або окремі результати з яких в ній наводяться. Коли використовуються матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді необхідно точно вказати номери сторінок, на які є посилання.
Посилання на джерела слід зазначати порядковим номером за перелі¬ком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «… у працях [1-7]...», чи «... на думку різних авторів [2, 6, 9, 21, 34]...». Коли необхідно зробити посилання на складову частину чи конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у квадратних дужках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань.
Приклад: Цитата в тексті: «... діяльність людини - свідома активність, яка виявляється в системі дій, спрямованих на досягнення поставленої мети [21, с. 342]».
Відповідний опис у переліку посилань:
21. Хоссе Ортега-и-Гассет. Восстание масс // Психология масс. – Самара: Издательский Дом «БАХРАХ»,  1998. - 592 с.
Посилання на ілюстрації вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад: «рис. 1.2». На всі таблиці роботи необхідно посилатися в тексті, при цьому слово «таблиця» пишуть скорочено, наприклад: «...у табл. 1.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3».
Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи того друкованого твору слід наводити цитати. Загальні вимоги до цитування такі: а) текст цитати починається і закінчується лапками; б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та перекручень думок автора, пропуск слів, речень, абзаців; в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело; г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами) слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело.
Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої по центру сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, ї, наприклад: додаток А, додаток Б. Один додаток позначається як додаток А. Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. А. 2 - другий рисунок додатка А; таблиця (Б. 1) - перша таблиця додатка Б.
Курсова робота здається у папці-скоросшивачі.
 
3.  ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Регламент виконання роботи встановлюється на початку навчального року. Студент несе відповідальність за дотримання встановлених вимог до написання курсової роботи і регламенту її виконання.
Основні етапи виконання курсової роботи:
1.    Вибір теми курсової роботи.
2.    Формулювання її мети та основних завдань.
3.    Вивчення літератури та складання плану курсової роботи.
4.    Написання тексту курсової роботи.   
5.    Оформлення курсової роботи.
6.    Підготовка до захисту та захист курсової роботи.
Тематика курсових робіт визначається змістом навчальних курсів; розробляється і затверджується кафедрою. Тема курсової роботи має бути пов'язаною з науковими інтересами студента, його практичною діяльністю і сприяти максимальному використанню здобутих знань і практичних навичок. Студент має право запропонувати свою тему курсової роботи, але при цьому він повинен обґрунтувати викладачу доцільність її розробки.
На початку підготовки курсової роботи студенту необхідно ознайомитися зі змістом наукових публікацій за обраною темою і скласти розгорнутий план із зазначенням основних розділів і підрозділів роботи, який потрібно узгодити з науковим керівником. План курсової роботи відбиває її структуру, під якою розуміється порядок компонування і взаємозв'язок окремих її частин.
Матеріал роботи слід викладати послідовно, так логічно пов'язуючи окремі його частини, щоб повністю розкрити тему роботи. Виконані розділи роботи студент подає на розгляд керівнику і відповідно до його зауважень уточнює, доповнює і в разі потреби доопрацьовує.
Не пізніше, ніж за два тижні до захисту студент подає курсову роботу науковому керівнику на рецензування та оцінку. У рецензії науковий керівник дає стислу характеристику роботи, оцінює її теоретичний рівень, глибину досліджень, переваги та недоліки, обґрунтованість і доцільність зроблених висновків та запропонованих рекомендацій, відповідність оформлення вимогам до курсових робіт. Якщо оцінка позитивна, студент допускається до захисту курсової роботи.
У разі негативної оцінки курсова робота разом з рецензією повертається студенту, який повинен доопрацювати її з урахуванням зауважень і лише після цього доопрацьований варіант подати науковому керівнику повторно.
При виконанні курсової роботи слід дотримуватись загальних вимог до змісту та оформлення кваліфікаційної роботи, що були наведені вище.
Обсяг основного змісту курсової роботи складає 24 - ЗО сторінок (список використаних джерел і додатки до основного змісту не входять).
Захист курсової роботи відбувається у присутності навчальної групи. Доповідь на захист готується заздалегідь. Вона має бути змістовною і тривати 5-7 хвилин.
 
У доповіді необхідно:
•    назвати тему курсової роботи, стисло, кількома реченнями показати її актуальність та значущість;
•    назвати мету і завдання дослідження;
•    стисло охарактеризувати структуру роботи;
• доповісти про основні результати роботи, зроблені на їх основі
висновки та запропоновані пропозиції.
Після доповіді студент відповідає на запитання присутніх викладачів та студентів.
Під час захисту оцінюються: якість виконаної студентом курсової роботи, рівень знань і набутих навичок щодо висвітленої теми, вміння аналізувати отримані результати, логічно і аргументовано викладати власну точку зору, відповідати на запитання, обґрунтовувати власну точку зору.
Результати захисту курсової роботи оцінюються за чотирибальною системою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно") та проставляються в заліковій відомості навчальної групи та заліковій книжці студента. У разі незадовільної оцінки курсову роботу необхідно доопрацювати або виконати нову за іншою темою.
 
ДОДАТКИ
Додаток 1
Зразок титульного аркушу
Міністерство освіти і науки,
молоді та спорту України
Академія муніципального управління
Факультет менеджменту
Кафедра соціальних дисциплін
НАЗВА РОБОТИ
(великими літерами, жирним шрифтом)
Курсова робота
                            Студента(-ки)    курсу
          групи   
Антонюк Марії Петрівни
Науковий керівник:
Крилова С.А.,
завідувач кафедри,
канд.філос. наук, доцент