Ассоциация Философского Искусства

Я ображаюся на жінок, ображаюся.
В мене завжди була мрія в серці, щоби жінки мене «радували», правда, була.
Ображаюся я на Анну, що вона мене вирішила не радувати. Я заздрю чоловікам яких вона «радює».
Стоп! Я вже проходив цей період – він мені до болю знайомий.

«Радувати», «радувати» – я задумався.
Ви знаєте, як називали жінок протягом розвитку людського суспільства, які бажали радувати чоловіків?
В мене тільки здогадки.
Ви знаєте, як називали жінок, які прагнули створити сімю, народити дітей в історії людського суспільства?
В мене тільки домисли.
«Радувати», «радувати» - повії вони моральні чи аморальні.
Повія – це професія, яка приносить гроші її послідовнику?
«Радувати», «радувати»  - я задумався.
Можливо бувають не тільки фізичні венеричні захворювання – людина істота, як одночасно перебуває в двох світах: духовному і фізичному?
Якщо багато «радувати» чоловіків – жінка автоматично попадає в рай? – я задумався.
Чому мене жінки не «радують»? Стоп! – я вже проходив це період і він мені до болі знайомий.

"Ми, українці, є народ другорядний, поганий і нікчемний. Ми дурний народ і невеликий, ми народ безцвітний, наша один до одного непошана, відсутність солідарності та взаємопідтримки, наше наплювательство на свою долю і долю своєї культури абсолютно разючі й об'єктивно абсолютно не викликають до себе ні в кого добрих почуттів, бо ми їх не заслуговуємо. Вся наша нечулість, боягузництво, наше зрадництво і піратство, і грубість, і дурість під час всієї історії возз'єднання Східної і Західної України є, по суті кажучи, цілковитим звинувачувальним актом, є чимось, чого історія не повинна нам простити. У нас абсолютно нема правильного проектування себе в історії. У нас не державна, не національна і не народна політика. У нас нема справжнього почуття гідності, і поняття особистої свободи існує в нас як щось індивідуалістичне, анархічне, як поняття волі – звідси індивідуалізм і отаманство" (Олександр Довженко "Щоденник").

Між іншими, я лише процитував слова молодої мами, яка звернулася з ними до своєї дитини.

Більшість людей не розумію – вони думають, що …. мене образила – так вона бажала моєї смерті – я про це публічно кажу, що . бажала моєї смерті, оскільки думала, що її розпуста, її оргії – вони пройдуть безслідно – якщо зникну я – зникне Всевишній і не буде кари … і друзям, за їх розпусне життя.
Звернуся до Сашка – є такий хлопець, яким може не до кінця розуміти ситуацію.

Коли я кажу, що … і її рід, роди її колег, роди її друзів зникнуть з лиця Землі – я кажу це авторитетно – спираючись не на віру ( у мене немає віри – я матеріаліст – я вірю тільки в те, що може бути підтверджено емпіричним досвідом, досвідом розвитку людського суспільства, як є, по суті, експериментом).

Я кажу, що за одну оргію,в якій приймала … - достатня підстава для Всевишнього, щоби зупинити існування роду її роду, а …, зазначу, приймала учать в десятках, якщо не в сотня оргія.

Саме через численні оргії, Сашко, … бажала моє смерті і принизити мене, оскільки її душа вона належить Сатану, Сатан він ненавидить Всевишнього.

Сашко, ти скажеш, багато людей приймало учать в оргія. Так, багато – тому
Україна бідна, нещасна держава, як стрімко, підкреслю слово стрімко котиться до низу, дуже великим темпами йде вимирання народу України (в 1993 році населення України становило 53 мільйони, а сьогодні населення України 45 мільйонів).

Сашко, не я придумав закони світобудови, не я придумав винагороду і покарання.
Мої слова – це досвідом мільярдів людей, протягом тисячоліть – це легко перевірити, хто приносить користь суспільстві, хто знищує суспільство.

Наведу приклад, великий мудрець і праведник рабі Аківа, який жив на початку нашої ери (перші століття після народження Ісуса із Назарету) походив із одного із народів Ханаану (територія сучасної Палестини).

Мудреці Талмуду зійшлись на думці, що завдяки праведності однієї людини – Аківи Всевишній зняв прокляття з народу Ханаану.

Якщо людина розпусна, негідна, то вона проклинає землю, на якій вона стоїть – тому земля України стогне від болі намагається скоротити популяцію українців.

Сьогодні я прослуховую записи передач. Я вражений почутим до глибини костей. Я випадково, випадково натрапив на дуже цікавий діалог між Назіпом і слухачем, вірніше, глядачем, який назвав себе Сергієм.
Цитую дослівно діалог.
Дійові особи Н.Х. – Назіп Хамітов, глядач Сергій.
Глядач Сергій: Алло, добрий день, мене звуть Сергій.
Н.Х.: Дуже приємно
Глядач Сергій: Мені теж. У мене така репліка, ми кажемо, Ви кажете завжди увесь час, можливо, я не з початку дивися передачу. Ви кажете про садизм, про те, що слово воно ранить… воно боляче
Н.Х.: Досить часто таке буває
Глядач Сергій: Але давайте, хотілося сказати, що слово може не тільки рани нити, воно може ранити і поганих людей – воно може відстоювати якість добрі ідеали. Якщо ми кажемо про садизм, якщо ми не будемо казати погані людині – якщо ми не будемо цю людину ранити, то, вибачте, ми не зможемо з нею ніяк боротися.
Н.Х.: Погодьтеся зі мною, ми повинні у поганої людини визвати почуття стида, щоби вона почала стидатися того, що вона робить. Якщо ми її, просто, ранимо її, вона озлоблюється і прагне зробити ще гірше.
Глядач  Сергій: якщо почуття стида – це вже добра людина.  Я думаю, що у поганих людей не завжди є почуття стида.
Н.Х.: В будь  - якої нормальної людини є почуття стида і будь – яку нормальну людину ми можемо довести до такого озлоблення, що вона буде гнати від себе почуття стида і буде ставати ще гіршою. Тому критика повинна бути дуже мудрою. Людина завдяки критиці повинна не озлобитися, а розкаятися, погодьтеся зі мною….

Пане Назіп, Ви знаєте, що за те, що Ви, Сергій, Сашко, підіхіхкуєте садисти, злу Ви знищуєте його душу – відправляючи його пекло і себе заодно, оскільки Ви підриваєте всю систему світобудови.
Добре, що хоча б Сашко прийшов до тями.
Я авторитетно заявляю ще раз кажу, що людина, яка підтримує негідника РОЗДІЛИТЬ ДОЛЮ НЕ ГІДНИКА  - це ЗАКОН!!!, оскільки своїм життя легітимізує ЗЛО!!!
ВИ до тями прийдіть!!!

Корінь жалості до себе – це тривалий час життя в абсолютно безбожний, аморальний спосіб, навіть, якщо в Україні він сприймається, як норма поведінки.
Душа в будь – якому випадку створена по подобою і образу Всевишнього і після оргій і розпусти, після роботи «молодою журналісточкою», яка дарує радість душа каже тілу – вбий мене!!! Оскільки негідники ( я не придумав закони світобудови) немає права на існування – це закон.
Я розумію, що більші людей гуманісти – в Бога не вірять, в Суд не вірять, в Сатана не вірять, але вони є.

Багато хто може задати мені питання: навіщо я пишу про Анну.
Мені, відверто, байдуже до Анни і її друзів, колег. Я її і її друзів вважаю селюками, в буквально розумінні слова, але злими селюками без роду і племені.
Я пишу, щоби молоді люди (до 20 років) не думали продавати душу ради п’яти хвилин щастя, як робить Анна, оскільки після 35 років, коли вагіна уже не молода, світобудова дасть піньок під зад і провести наступні 50!!!!!! років забутим Всевишнім - страшно.
Кожен робить свій вибір. Бути зіркою – це найбільша помилка в житті дівчини.
Також не слід думати, що наглість,впевненість в собі, цинічність – це друге щастя, як багато людей думають.
Наглість,впевненість в собі, цинічність – як прокляття.