Ассоциация Философского Искусства

Друзі, я хочу у всіх попросити пробачення за свою поведінку.
В мене була агресивна поведінка - я визнаю.
Мені немає виправдання - я визнаю.

Хочу попросити пробачення у батьків Анни, родичів за мою агресивну поведінку.
Також хочу попросити пробачення у модераторів сайту, які мене терпіли.

Скажу декілька слів у своє виправдання: я просив у друзів і колег Анни говорити зі мною, але вони всі відмовилися - тому довелося Вам, друзі - модератори, чути мої думки, вірніше бачити їх.

Можливо, навіть, мої слова принесли користь людям - я не знаю, я сподіваюся.





Звернуся також до родичів і батьків Анни, друзі, будь ласка, ненависті я не відчуваю, я лише хочу, щоби мені дали спокій - це все, що я хочу.

Я пишу, оскільки іншого способу розвязати свої проблеми я не бачу, але, якщо Анна перестане мене ненавидіти, бажати мене принизити і ображати - я писати не буду, оскільки мої слова - лише реакція на дії Анни.

Скажу, що Вам самим потрібно зупинити Анну, оскільки вона своїми діями шкодить не тільки собі, але всім, хто її оточує.



Звернуся до батькі Анни:

Я переконаний, що кожен заслуговує на щастя, кожен.

Всі люди різні - я в чужий монастир не лізу.

Хочу, щоби Ви зрозуміли: я і Анна - два різні світ - ми ніде не перетинаємося.

Я провів молодість, будучи чоловіком (!), в навчавнні і молитві.

Анна провела молодість, будучи дівчино, дівчиною (!) в барах, ресторанах з подругами, які палять і пють, за "комеді клабом" і петром бампером, радуючи дорослих чоловік, борячись за славу, владу і так дальше - дуже, дуже розпустне життя, розгульне життя.

Ви розумієте, що я хочу сказати?

Я втомився пояснювати - я сподіваюся, що люди зрозуміли ситуацію.

Пане Назіп, мені Ваші афоризм, які прозвучали у Вашій передачі сподобалися - дуже хороші афоризми.

Ви вивішуйте Ваші афоризми на сайті.


Мені сподобалося: справжня антитеза любові - не ненависть, а жалість.

Інший афоризм: справжня мудрість жінки робить її коханою, справжня мудрість чоловіка робить його вільним - їм потрібно тільки подарувати один одному свою мудрість.

Психоанализ - глубинное погружение в сферу бессознательного, а практическая психология - работа с сознанием и только с ним. Эффективнее, конечно, психоанализ.

Мені Алла Попова подобається - змушений сказати. Можна скзати, що вона сексуальна жінка: чи це буде нахабно?

Дуже мені вже сподобалося інтервю пані Алли з Анатолієм Матвійчуком.

Фільм "Маска" подивився - хороший фільм.

Ті,хто вибирають жалість і владу, вони все життя проводять в масках і отримують самотність - хороша фраза.


Мені пан Назіп подобається.

Мені подобається пісня Галябарди, якщо я не помиляюся, "болять слова", яку виконує пані Алла.

Сильвер пишет:

Дорогой Diboshir, еще раз призываю: ближе к темам форума!

Что касается этой программы Назипа Хамитова, то автор и гость стремились отстоять необходимость существования в современной культуре и психоанализа, им практической психологии. Лично я понимаю так: практическая психология - это как чипсы, а психоанализ - как полноценная еда. Согласны? Чипсы утоляют голод на несколько минут, настоящая еда - надолго.
Другое дело, что при отсутствии поноценной еды хватаешься за чипсы :)

Интересное сравнение психоанализа с полноценной едой, а практической психологии - с чипсами :D!!

Лично я считаю, что психоанализ помагает быть аутентичным - внутренне гармоничным, тогда как практическая психология развивает адекватность - внешнюю гармонию.
В нашем мире есть люди которые вполне адекватны, бдолее того, успешны, а есть и те кому нужно орести адекватность и избавться от клейма неудачника. Первые пойдут к психоаналитику, вторые - к практическому психологу. Именно поэтому так отличаются из гонорары - работа психоаналитика намного сложней.

Я завжди намагаюся писати по темі.

Інколи я відходжу від теми, оскільки є в тому потреба, пане Сілвер.

До тих пір, поки є запит на мої думки - я їх викладаю.

Я сьогодні переглянув передачу пані Алли - в мене дивне відчуття в грудях.

У мене виникло відчуття неповноцінності і ревності, навіть, заздрості - дивно.

Я хотів сьогодні написати про чоловічу заздрість до жіночого успіху, але напишу пізніше, можливо, напишу.

Енциклопедія дає наступне визначення терміну "ревність":розвитку власницьких ревнощів сприяють певні риси характеру, зокрема, деспотизм,
властолюбство, емоційна холодність, упертість...



Російською мовою: Ревность —  чувство, возникающее при ощущаемом недостатке внимания, любви, уважения или симпатии
со стороны очень ценимого, прежде всего любимого, человека, в то время как это мнимо или реально получает от него кто-то другой.
Хроническая склонность к ревности называется ревнивостью.
В случае не вовлечённости в ситуацию ценимого человека имеет место зависть.

Мені цікаво: невже Анна вплинула на мене таким чином чи, можливо, я завжди був наділеним вище перерахованими рисами.


Цікаве визначення дає енциклопедія: Завистливому человеку плохо при виде удовольствия. Ему хорошо только при страданиях других.

Спиноза определял зависть как "неудовольствие при виде чужого счастья" и "удовольствие в его же несчастье"

Дуже цікавий феномен, в моїх очах, це заздрість чоловіка до успіхів жінки і ревнивість чоловіка до успіхів жінки.

"Основной причиной зависти в христианстве считается гордость — гордый не может терпеть, чтобы кто-нибудь был ему равен, а особенно выше его и был в благополучии."

"Горды́ня — непомерная гордость, заносчивость, высокомерие, эгоизм."



Окрім усіх вище зазначених мною "достоїнств": заздрості, жадності, гордині, ревнивості, егоїзму у мене нестримне бажання володіти жінкою, деспотично володіти не жінкою, а жінками... мабуть прийму іслам...правда, іудаїзм також дозволяє мати багатьох жінок.

Пані Алла, я дуже хочу, щоби біль і образа вийшли з мого серця - не отруювали мого життя.

Дайте мені сил повірити в себе і переступити через ненависть і злобу ворога душі моєї - захистіть мене.

Всевишній ніколи в боргу не залишиться.

Якби я хотів, пані Алло, щоби - це був лише сон, лише сон і в одну мить я міг б
пробдутитися, і змити з себе його страшний, моторошний сюжет.

Я вірю, вірю в досконалий світ, я вірю в світле майбутнє, я вірю в оновлену Землю, оновлене людство, яке повинно, не менучу повинно заступити світ
цинізму і жорстокості, світ байдужості, в якому ми живемо.

Все могло розгортатися за іншим сценарієм, іншим.

Правду каже народ:"що посієш, те пожнеш".

Я вірив в її душу, в її потенціал, вірив в її майбутнє.

Шкода...

(Послухайте одну із моїх улюблених пісень:"а на меньшее я не согласен" Носкова.)

Я сьогодні оглядаюся назад і розумію, якщо говорити відверто, ти частина, без жодного сумніву
культури пост - гуманістичної і нео - ліберальної України.

Україна не тільки з ліберально - гуманістичних складається прошарків.В Україні є антигуманістичні
системи цінностей, до якої ні ти, ні твої друзі не належать: православя, католицизм, протестантизм,
іслам, іудаїзм і інші.

Мені легко подолати образу, оскільки у мене немає нічого спільного з культурою ліберальною і гуманістичною - тому
мені легко абстрагуватися від ситуації, подивитися на неї зі  сторони.

Раніше я не бачив чітких і прозориз меж  між ліберально - гуманістичнимих і релігійно - патріархальними системами.
Сьогодні я чіткіше бачу межу, яка розділяє дві вище перераховані системи цінностей.


Гуманізм, по суті, заперечує існування Бога. Гуманіст - він агностик - він не вірить в Закон, Закон, який лежить в основі
будь - якої релігійно - філософської системи, в Закон який мість вище моральні імперативи, обєктивні моральні імперативи.

В основі гуманзму лежить верховенство волі людини над волею Бога.

Ніколи раніше в історії людської цивілізації не було період гуманістичного. В будь - якій цивілізації головну роль завжди відігравали
служителі культу, або іншими словами релігійні діячі.

В будь якій зі світовиз цивілізацій епоха гуманзіму наставала, але епоха гуманізму передував помирання цивілізації.
Сьогоді, як у давньому Римі, Елладі, Іудеї, немає суспільного консенсусу, щодо вікових моральних імперативів, столітніх цінностей.


Заздрість чоловіків до успіху жінок - це показник здорового суспільства.
Тільки хворе суспільсвто, морально розбещене суспільство не відчуває заздрості до успіху в карєрі жінок.

звісно, що я відчуваю заздрість до успіху жінок - це нормально, це правельно, оскільки питання не в заздротсі, питання в обєктивних
законах світобудови.

Жіноча душа побудована таким чином, що передбачає покірність і смеренність перед чоловіком.
Жінка не може, психічно здорова жінка відчувати зверхність над чоловіком, якщо вона буде відчувати зверхність над чоловіком будь яким - вона
перетворить в дегенерата без потомства, оскільки саме її існування суперечить законам світобудови.

Тому гординя - це смертний гріх, для жінки гординя - це десятикратно смертний гріх.


Тому у всі століття люди, які була наближені до природи, тримали жінок в дома - не давали їм освіту, доступу до публічного життя, оскільки влада,
популярність для жінки - може перетворить на сметрний гріх - посилив в серце жінки гординю і зверхність.

Симфонія птахів - симфонія любові
звучить вона з усіх кінців Землі
Звучить вона і аж до болю
Приємно чуть мені звук твоїх солодких слів

Скажи мені: де ти була раніше?
Чи ти блукала серед бурь?
Скажи мені: чи будеш ти пізніше?
Зі мною середі сірих мур?

Тебе чекав я вічніть, ні, мабуть, ще більше
Як прагнув бачити тебе я з дня у день
Прийшла до мене ти у день чарівний
В день сходження усіх моїх пісень


Непросто мені писати вірші, оскільки образа в моєму серці велика - хотіла людина вбити мою душу.

Правда, якщо пані Алла і пан Назіп мене підтримають дистанційно мені буде набагато легше справитися з образою, особило я покладаю надію на пані Аллу, оскільки вона добра жінка, мені потрібна жіноча енергія, щоби подолати удар, який був нанесений іншою жіночою енергією, щоби повірити в себе і свої сили, щоби повірити
в своє майбутнє і свою щасливу зірку, щоби відновити віру в людство.

Scald пишет:

Diboshir пишет:

Симфонія птахів - симфонія любові
звучить вона з усіх кінців Землі
Звучить вона і аж до болю
Приємно чуть мені звук твоїх солодких слів

Скажи мені: де ти була раніше?
Чи ти блукала серед бурь?
Скажи мені: чи будеш ти пізніше?
Зі мною середі сірих мур?

Тебе чекав я вічніть, ні, мабуть, ще більше
Як прагнув бачити тебе я з дня у день
Прийшла до мене ти у день чарівний
В день сходження усіх моїх пісень


Непросто мені писати вірші, оскільки образа в моєму серці велика - хотіла людина вбити мою душу.

Правда, якщо пані Алла і пан Назіп мене підтримають дистанційно мені буде набагато легше справитися з образою, особило я покладаю надію на пані Аллу, оскільки вона добра жінка, мені потрібна жіноча енергія, щоби подолати удар, який був нанесений іншою жіночою енергією, щоби повірити в себе і свої сили, щоби повірити
в своє майбутнє і свою щасливу зірку, щоби відновити віру в людство.

вам уже не к психоаналитику нужно, а к психиатру

Не хаміть.

Якщо Вам не подобається те, що я пишу - не читай мої слова!!₴

Навіщо Ви читаєте те, що я пишу і хамите.


НА сайт ніхто не заходить.

У мене є право писати те, що я думаю.


Якщо ВАм не подобаєтсья, пишіть свої думки - Вам ніхто не заважає - тим більше, на сторонню гілку.

І, білье того, КРІМ МЕНЕ НІХТО НА САЙті нічого не пише.

Для мене найбільша загадка - навіщо Ви заходите на сайт і читаєте, те що я пишу.

ЩЕ РАЗ КАЖУ ДЛЯ ВСІХ, ЯКЩО ВАС МОРАЛЬНО ТРАВМУЮТЬ МОЇ СЛОВА - НЕ ЗАХОДИТЬ НА САЙТ І НЕ ЧИТАЙТЕ ЇХ - так роблять психічно здорові люди!